28 жовтня відбулося друге засідання ШМО природничо - математичних дисциплін. Тема: "Інтеграція уроків природничо - математичного циклу як вимога сучасноого освітнього процесу". З огляду на тему засідання було запропоновано слідуючий порядок денний:
2. Підвищення ефективності навчання фізики на засадах Державного стандарту базової і повної загальної сережньої освіти.
3. Обмін думками з теми “Здійснення міжпредметних зв’язків на уроках природничого-математичного циклу»
4. Семінар-практикум «Психологічні аспекти педагогічної взаємодії»
5. Проведення інтерактивних Всеукраїнськихконкурсів «Колосок», «Бобер», «Кенгуру».
По першому питанню виступила з доповіддю вчитель математики Волошина Тамара Олександрівна, яка зазначила, що кожна особистість має творчий потенціал. Водночас, вважає Тамара Олексіївна, творча особистість – це не тільки особистість, що потенційно володіє здібностями до творчості, але й проявляє себе в систематичній творчій діяльності. Під «креативною особистістю» слід розуміти таку, що має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто нестимульовану ззовні пошукову діяльність. Тому роботу з дітьми організовую так, щоб переважав фактор пошуку, а це стимулює розвиток здібностей кожної дитини, самодіяльності, вільного вираження свого «Я».
По другому питанню виступив Курцев Олег Миколайович, який висловив власну думку стосовно підвищення якості начання фізики і природничих наук взагалі. Зокрема він сказав, що становище, в якому опинилася шкільна фізика та місце, яке їй відведене навчальним планом школи МО України, “Державним стандартом загальної середньої освіти в Україні” (13,7% годин від загального навантаження школи відведено сумарно на вивчення фізики, хімії, біології, географії, астрономії; на математику – 16%, на гуманітарні дисципліни – 47,5%) зоставляє бажати кращого. Все це породжує питання – як в таких умовах показати учневі наукову картину світу, сформувати практичні навички в роботі з технічними пристроями ,тобто як підготувати до реального життя? Головною задачою школи Олег Миколайович бачить сьогодні в її переорієнтації на розвиток здібностей і творчості дітей, суттєве підвищення інтелекту і загальної самосвідомості. Основною стає не система славнозвісних знань ,вмінь і навичок , а учень з його інтересами , нахилами ,здібностями. Тому весь процес навчання повинен бути організований так , щоб він мав характер досягнення дитиною мети , яку вона сама собі ставить ,- тоді і процес навчання буде благодійно впливати на весь його духовний розвиток , розвиток індивідуальності, самостійності, творчості.
Оскільки третє і четверте питання близькі за змістом їх вирішили об'єднали в одне. Лутчак Галина Петрівна вказала, що кожен природничий предмет вивчає частину природи лише з якогось одного боку,
а всі разом вони дають цілісну картину про неї. Інтеграція – це об’єднання
частин у ціле через взаємодію, взаємопроникнення різних навчальних предметів. На думку Галини Петрівни, об'єктивний процес зв'язку між науками знаходить
відображення і в процесі навчання хімії в школі. Цього вимагає не тільки
принцип науковості, а й ті завдання, які ставляться перед шкільним курсом хімії. Зокрема, формування діалектико-матеріалістичного світогляду неможливе
без встановлення й виявлення зв'язку з іншими природничими навчальними
предметами.
Мухаметкалієв Андрій Казбекович сказав, що міжпредметні
зв'язки на уроках фізики він зазвичай використовуює з метою засвоєння учнями
провідних світоглядних ідей: матеріальна єдність світу, взаємозв'язок форм руху матерії, єдність
живої і неживої природи, рух і розвиток природи, простір і час,
як форми існування матерії, закономірності її розвитку і пізнання. Міжпредметні
зв'язки, вважає Андрій Казбекович, сприяють підвищенню наукового рівня знань учнів завдяки
всебічному вивченню властивостей тіл, явищ і процесів, розкриттю зв'язків між ними, можливості встановлення
різносторонніх зв'язків явищ: завдяки систематизації
та узагальненню знань, які учні набувають при вивченні різних дисциплін. Використання міжпредметних
зв'язків особливо важливо на початковому етапі
вивчення фізики, бо задачі на міжпредметній основі дозволяють зацікавити учнів.
Малашенко Антон Володимирович вважає, що значне місце в
екологічному вихованні учнів займають природничі науки: фізика, хімія,
біологія, географія. Вони створюють необхідну теоретичну базу для розвитку
в учнів загальної цілісної картини світу з єдністю і різноманітністю зв’язків між живою і неживою природою.
Міжпредметні зв’язки між цими науками дають можливість
розкрити комплексний характер екологічних проблем.
Комментариев нет:
Отправить комментарий